Гірка звістка знову сколихнула наш колектив: жорстока війна забрала життя захисника України – ЮРЦУНЯ Олександра Миколайовича, випускника коледжу 2008 року.

Олександр ЮРЦУНЬ народився 8 серпня 1989 року в селі Підбрусинь Млинівського району Рівненської області. У 2004 році закінчив Миколаївську загальноосвітню школу І–ІІ ступенів. Обравши медицину своїм життєвим покликанням, продовжив навчання у Дубенському медичному коледжі.
Олександр створив міцну й люблячу сім’ю. Разом із дружиною Світланою виховував сина Давида, якого дуже любив. Проживав у місті Дубно. Працював фельдшером медичної частини державної установи «Дубенська виховна колонія».
З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України не зміг стояти осторонь і в березні 2022 року добровільно приєднався до лав ЗСУ. Як медик, він вважав своїм обов’язком рятувати життя. Відповідально ставився до фахової підготовки та постійно підтримував високий професійний рівень. Командування неодноразово відзначало його за сумлінну службу, високий професіоналізм, відповідальність та старанність.

Сержант, бойовий медик взводу, Олександр рятував побратимів на різних напрямках фронту, зокрема під Бахмутом, на Донеччині та Харківщині. Не відступав перед небезпекою, бо відчував свій обов’язок. За мужність, самовідданість, вірність військовому обов’язку та порятунок життів був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя» та відзнакою Православної Церкви України «За жертовність і любов до України».

Відданий військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, сержант Олександр Юрцунь загинув 27 березня 2026 року в районі населеного пункту Малинівка Чугуївського району Харківської області внаслідок удару ворожого БпЛА, повертаючись із бойового завдання.

Кожен полеглий Воїн — це глибокий шрам у серці нації, а їхні імена назавжди залишаться символом мужності, патріотизму та незламності.
Жодні слова не здатні зцілити рану втрати, що оселилася в серці рідних. У цю скорботну мить щиро поділяємо біль родини, висловлюємо щирі співчуття та схиляємо голови у глибокій жалобі. Нехай світла пам’ять про Олександра стане джерелом сили, а любов і підтримка оточуючих допоможуть пережити цю непоправну втрату.
Вічна шана і слава Герою!