17 травня 2026 року Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій – мільйонів людей, чиї життя були понівечені тоталітарним режимом. За цією датою  –  трагедії родин, зламані людські долі, втрачені покоління та безіменні могили, розкидані по всій українській землі. Це рана, яку десятиліттями намагалися приховати мовчанням і страхом, але вона навіки закарбувалася у національній пам’яті українського народу.

Сьогодні ми згадуємо кожного, хто став жертвою лише за право бути українцем, говорити рідною мовою, мати власну думку та любити свою Батьківщину. Пам’ять про них є не лише даниною минулому, а й застереженням для майбутніх поколінь.

Сучасна історія навчила нас гіркої істини: зло, яке не було засуджене та покаране, має властивість повертатися. Сьогодні ми бачимо моторошну спадкоємність між методами радянського тоталітарного режиму та сучасною російською агресією. «Чорні воронки» НКВС, що забирали людей серед ночі, сьогодні перетворилися на депортації, катівні, викрадення та переслідування українців на тимчасово окупованих територіях.

Ми маємо пам’ятати Биківню, Дем’янів Лаз, Сандармох та тисячі інших місць масових страт. Тодішні кати прагнули стерти імена наших предків з історії, але вони проросли у нашій національній пам’яті. Саме пам’ять про злочини минулого сьогодні дає нам силу боротися з їхніми ідеологічними спадкоємцями.

Правда –  це те, чого тоталітаризм боїться найбільше. Відкриті архіви є нашою зброєю проти пропаганди та багаторічної брехні. Ми є нащадками тих, хто вижив, аби розповісти правду світові. Дегероїзація радянських злочинців –  це не лише акт історичної справедливості, а й важлива складова національної безпеки України.

Злочинці минулого вже засуджені історією. Сучасні ж організатори та виконавці злочинів проти українського народу мають постати перед міжнародним трибуналом. Справедливість повинна бути невідворотною для кожного, хто посягає на людське життя, свободу та гідність.

Наш незламний спротив  –  від «Розстріляного відродження» до сучасних героїв на передовій  –  утверджує непохитну істину: український дух неможливо зламати й неможливо розстріляти. Свобода для нас — не просто слово, а найвища цінність, за яку покоління українців заплатили найвищу ціну.

Сьогодні ми не лише вшановуємо тих, хто не зламався у таборах ГУЛАГу, а й беремо у них силу вистояти зараз. Ми пам’ятаємо тих, кого хотіли стерти. Ми боремося за тих, хто живе сьогодні. Ми переможемо, бо свободу неможливо знищити.

Вічна пам’ять жертвам політичних репресій. Вічна  слава всім,  хто боровся і бореться за Україну.