Школа професійного зростання викладача-початківця
Школа професійного зростання викладача-початківця – одна з форм колективної, групової та індивідуальної роботи з педагогічними працівниками.
Мета діяльності – надання викладачам-початківцям дієвої методичної допомоги в розв’язанні першочергових практичних проблем, адаптаційна допомога, індивідуально-психологічний супровід і підтримка молодого викладача на початку його професійної діяльності.
Керівник Школи професійного зростання викладача-початківця – Алла МАКСИМЧУК, завідувач навчально-методичної лабораторії коледжу
Слухачі Школи професійного зростання викладача-початківця
Козачук Яна Леонідівна, викладач навчальної дисципліни «Фармакологія та медична рецептура»
Мартинюк Віктор Володимирович, викладач навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності, основи охорони праці та охорона праці в галузі”
Іванова Наталія Петрівна – викладач навчальних дисциплін “Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка”, “Основи клінічних лабораторних досліджень”, “Стоматологічні захворювання”
Викладачі-наставники
Лисецька Олена Федорівна, викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист;
Павленко Ніна Йосипівна, викладач вищої кваліфікаційної категорії, старший викладач;
Василевич Іванна Миколаївна, викладач вищої кваліфікаційної категорії;
Бойко Людмила Миколаївна, викладач вищої кваліфікаційної категорії;
Ткачук Наталія Іванівна, викладач вищої кваліфікаційної категорії.
ПОРАДИ МОЛОДОМУ ВИКЛАДАЧЕВІ
1) Вивчай можливості кожного здобувача освіти. Пам’ятай: без знання стану здоров’я молодої людини неможливе ефективне навчання і виховання.
2) Навчаючи студентів, не варто будувати зверхні взаємини з ними. Пам’ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій викладача й студента залежить успіх справи. Намагайся частіше хвалити, заохочувати студентів. Вивчай індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної співпраці.
3) Частіше посміхайся. Пам’ятай: твоя посмішка студентам свідчить про те, що зустріч з ними тобі приємна, усмішка створює в людей загальний позитивний настрій.
4) Плануючи свої перші заняття, подумай:
- як студенти повинні поводитися на занятті, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально виховувати і які з уже наявних треба закріпити. Пам’ятай: якщо педагог не виховує в студентів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших занять виробляй у здобувачів освіти певний стереотип поведінки, формуй позитивні навички;
- які види робіт будуть використані й виконані студентами під час занять, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна. Пам’ятай: більшість різних порушень на занятті відбувається через недостатню завантаженість студентів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та чого досягнуть в процесі цієї діяльності.
5) Важливе завдання викладача — передбачити ситуації, які виникатимуть на занятті. Пам’ятай: помилці легше запобігти, ніж виправити її.
6) Вчися вислуховувати студентів до кінця навіть тоді, коли, на твою думку, вони помиляються чи в тебе обмаль часу. Пам’ятай: кожен студент має знати, що ти його вислухаєш.
7) Знай: основне призначення оцінки — правильно визначити результати навчання студентів, їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.
8) Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільно-корисної діяльності студентів. Здебільшого протягом 120 хвилин заняття викладач ставить перед своїми студентами близько 100 вимог. Вимоги мають бути послідовними. Слід домагатися обов’язкового їх виконання від усієї групи, не забуваючи про повагу до особистості студента.
9) Наполегливо оволодівай навичками самоаналізу заняття. Пам’ятай слова Василя Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».
10) Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти педагогічної діяльності, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні. Пам’ятай: ведення щоденника з перших кроків твоєї педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розвитку педагогічної думки — відвертої, самокритичної, творчої.