Гіркі чорнобильські дзвони не змовкають ось уже 40 років. Ніхто не змирився з цією датою, ніхто не звикся з нею – ні в Україні, ані в цілому світі. Тривожні дзвони чорнобильської біди застерігають, нагадують про тих, кого катастрофа знищила відразу, і про тих, кого знищила згодом. Ліквідатори, переселенці, інваліди, дорослі й діти, навіть ті діти, які народилися після аварії – й досі п’ють гірку полинову чашу Чорнобиля.
З метою вшанування подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пам’яті жертв цієї катастрофи для студентів I-II курсів було проведено виховний захід «Чорнобиль – мужність, скорбота, памʼять», який підготували керівник академічної групи БЛ-109 Анатолій КОКОРСЬКИЙ та здобувачі освіти БЛ-109 курсу.
Виховна година дозволила студентам по-новому поглянути на події «чорного квітня» 1986-го. У ході заходу здобувачі освіти поглибили знання про хронологію та причини аварії на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 року. Молодь дізналася про історію зведення станції та розвиток міста Прип’ять, а також усвідомила масштаби радіаційної загрози.
Чорнобиль — це не лише сторінка в підручнику, а зона нашої національної трагедії. Нехай ніколи не замовкають дзвони людської пам’яті, що не даватимуть забути про трагедію. Відкритою раною нашої землі є сьогодні Чорнобиль – пам’ятаймо про це.