… Історія нас горем вчить,

Щоб не забулось незабутнє.

Бо там, де пам’ять не мовчить,

Там щастям повниться майбутнє…

Наталія Погребняк

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років.

Наймасштабніший з них був у 1932-1933 роках. Це страшна трагедія в історії нашої держави та найтяжчий злочин проти цілого народу.

З метою гідного вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні, патріотичного виховання підростаючого покоління в нашому закладі відбувся ряд заходів.

У бібліотеці коледжу впродовж тижня діяла виставка фотоматеріалів та публіцистичної літератури «І пам’яті свіча не згасне…». 22 листопада була  проведена  година пам’яті «Жнива скорботи», де здобувачі освіти читали уривки із роману Уласа Самчука «Марія» та мали можливість  переглянули відеоролики  «Голодомор як відповідь на селянське повстання», «Вбиті Голодомором: реальна кількість жертв в Україні та докази штучності», які підготував Український  інститут національної пам’яті. На завершення заходу всі присутні вшанували пам’ять жертв Голодоморів хвилиною мовчання.

Також  студентською радою було організовано  перегляд документального фільму «Голодомор. Великий злам» із серії «Невідома Україна». Студенти нагадали про ті страшні сторінки історії нашої держави, коли без стихії, без засухи, без війни в самому центрі Європи, в Україні, яка була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей.

Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.