Сьогодні питання булінгу (цькування) актуальне як ніколи.
Булінг у перекладі з англійської – хуліганити, грубіянити, визначається, як
утиск, цькування, дискримінація.
Сьогодні наш коледж відвідала працівниця сектору ювенальної превенції Дубенського РВП Юлія Пасічник. Спільно з практичним психологом коледжу Анною Сухенюк провели профілактичне заняття «Зупини булінг!» зі студентами АЛ-109, БЛ-109, АЛ-209 груп та ознайомили студентів з видами булінгу, головними компонентами, основними формами. Поліцейська розповіла про наслідки поведінки та відповідальність за насилля в студентському середовищі.
Такі зустрічі допомагають студентам усвідомити відповідальність за свої вчинки та дії в освітньому середовищі.

29 вересня 2022 року в Україні та світі відзначають 81-ші роковини страшної трагедії, яка відбулася у Бабиному Яру. Ця подія є однією з найтемніших сторінок історії України. Бабин Яр – некрополь нашої пам’яті. Смерть пам’яті – це смерть душі. Трагедія Бабиного Яру – це не тільки фізичне знищення людей, а й спроба стерти пам’ять про них.

Сьогодні 29 вересня – День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту.
Вісімдесят один рік тому, 29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб.
За роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яр
у тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.
Але не тоді, не зараз – нас не зламати.
Ми – вистоїмо, перемога буде за нами.

Минає місяць навчання студентів І курсу. Кожен студент у нашому коледжі звикає до нових умов по різному. 

 Вступаючи до навчального закладу, студенти зустрічаються з рядом проблем, що повязані з недостатньою психологічною готовністтю до нових умов навчання. Перші кроки вчорашнього школяра вимагають від нього не тільки старання та загальної підготовки, але й значних якісних змін.

  Важливо пам’ятати, що новий етап життя завжди розкриває нові можливості для професійного, особистісного зростання, відкриває нові горизонти взаємодії та спілкування з новими друзями.

Успішна адаптація першокурсників до життя та навчання у коледжі є підгрунтям подальшого розвитку кожного студента як особистості та майбутнього фахівця.