18 травня 2024 року — 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова радянським тоталітарним режимом у 1944 році. Немає жодної кримськотатарської сім’ї, яку б не зачепила депортація. Близько 200 тисяч дорослих і дітей протягом двох днів 18–19 травня були завантажені у вагони та вивезені до Сибіру, Казахстану, Узбекистану. Для багатьох той шлях став останнім.

    Трагічну історію кримськотатарського народу замовчували, а мову, культуру корінного народу Криму забороняли. Таким чином кримських татар позбавили не просто батьківщини, а й власного імені, мови, історії, ідентичності.

    Насильницьки вивезених наділили статусом “спецпереселенців”, який  передбачав  постійний нагляд за ними репресивних органів, реєстрацію в комендатурах, примусову виснажливу фізичну працю. Фактично, заслання тривало до розпаду СРСР.

   Україна – єдина країна на пострадянському просторі, що підтримала кримських татар, які  поверталися на свою батьківщину. І кримські татари відчувають себе частиною України.  

  Вшановуючи жертв примусової депортації, студенти Дубенського фахового медичного коледжу, АЛ-209 курсу  підготували інформаційну годину « Cпротив триває: депортація кримськотатарського народу».    

Студенти  БЛ-109 переглянули документальні сюжети: «Крим, що зникає», «Рідний вкрадений Крим» – про пам’ятні місця Криму,  які сьогодні знищують росіяни, «Українці і Крим» (історія обману і переосмислення минулого). Кримські татари не скорились обставинам, вони не відмовились від Батьківщини. Вони  продовжують боротися і  сьогодні, в період повномасштабної російсько-української війни і масових переслідувань активістів проукраїнського руху опору на півострові. КРИМ –  це Україна!